Ритм життя єгиптян визначає іслам. Це ви можете зрозуміти тільки ступивши на заморську землю та за зовнішніми ознаками: наприклад, п'ять разів на день муедзін через гучномовець скликає віруючих на молитву. Звичайно, Єгипет спокійніша країні у вірі, і поклик муедзіна не означає, що персонал готелю або просто люди на вулиці відразу впадуть навколішки в молитві. Але все ж таки міцні у вірі, вони мають свої правила поведінки.
У місяць Рамадан ніч стає вдень. Весь день мусульмани постять і переривають пост лише після заходу сонця. У цей час громадське життя завмирає, державні установи працюють лише з 10.00 до 14.00 або, як жартують самі єгиптяни, маючи на увазі ефективність такої роботи — з 10.00 до 09.45.
Незважаючи на закони ісламу, єгиптяни терпимі до іновірців і нікому не нав'язують власний кодекс поведінки. Наприклад, на курортах Єгипту вільно продаються алкогольні напої, які заборонені ісламом, а європейський стиль одягу туристів не шокує місцевих жителів. Страви зі свинини, які не вживають мусульмани, цілком можна зустріти в меню ресторанів.
Усередині свого суспільства жителі країни, здебільшого, дуже ревно ставляться до дотримання встановлених норм поведінки, які є досить консервативними. Одне із суворих правил цих норм полягає у забороні на спілкування між неодруженим чоловіком та незаміжньою жінкою, якщо воно відбувається поза університетськими кампусами. Ще одне, досить жорстке правило – єгипетські жінки, згідно з мусульманським кодексом, з'являтися на вулиці поодинці не повинні.
Іслам та мусульманські правила майже повністю викорінили звичаї епохи фараонів. Мандрівник, звичайно, зверне увагу на особливості національного костюма єгиптян, які перш за все проявляються в сільській місцевості, але не чужі й місту. Єгиптяни носять сорочки вільного крою, причому зазвичай це білий або синій колір, жінки одягаються в чорне, іноді з прикрасами та мереживом. Жінки традиційно одягнені в хіджаб. АЛЕ є випадки, коли жінки одягають і європейські сукні, часто це ті, хто навчався в університетах, та працює лікарями, вчителями, юристами. Але здебільшого, жінки зобов'язані сидіти вдома, доглядаючи дітей та чоловіка.
Основним центром життя Єгипті є сім'я. Довгий час тут дотримувалася традиція об'єднання в одну сім'ю кількох поколінь, проте тепер вона дещо модифікувалася – малі сім'ї почали відокремлюватись. Тим не менш, зв'язки між родичами дуже тісні, і заступництво всієї сім'ї над кожним із них залишається незмінним. Сім'я підтримує матеріально, сім'я впорядковує, сім'я допомагає у скрутну хвилину.
Традиції поступово починають себе зживати. Часто на вулицях міст Єгипту зустрічаються закохані пари, хоча раніше нареченому заборонялося бачити наречену до весілля. Лише викуп залишився обов'язковою умовою шлюбу. Сума викупу залежить від цінності нареченої та доходів майбутнього чоловіка. Дуже часто чоловікові доводиться кілька років збирати гроші, щоби одружитися. Шлюб із кількома дружинами чи гареми зустрічаються дуже рідко, оскільки дуже маленький відсоток населення здатний прогодувати багато дружин та дітей.
На окрему увагу заслуговує загадковий народ бедуїни , який здавна кочує на тутешніх пустельних землях. Достеменно невідомо скільки бедуїнів у Єгипті, оскільки перепису вони не піддаються і звикли жити без паспорта. Єгипетські чиновники можуть сказати лише приблизно: 50-150 тисяч осіб. На узбережжі Червоного моря здавна живуть два великі бедуїнські клани. Аль-Аббаді - бедуїни, які завжди селилися недалеко від узбережжя і однаково любили дві стихії - море і пустелю. Це плем'я повністю спростовує уявлення про бедуїнів, як про сухопутний народ, оскільки вихідців з Аль-Аббаді можна зустріти серед капітанів рибальських суден і навіть серед інструкторів-дайверів. Інше плем'я - Аль-Маазі - це пустельні бедуїни, що вийшли до узбережжя моря із внутрішніх областей близько 150 років тому. Досі в Єгипті можна почути легенди про жорстокі сутички двох племен за джерела води, які закінчилися Великими зборами старійшин обох кланів, на яких було сказано Мирне слово. Як і багато років тому, бедуїни майже ніколи не вдаються до вирішення спірних питань за допомогою влади, більше покладаючись на своїх старійшин. Якщо не брати до уваги бедуїнів, які «пішли в бізнес» і почали займатися торгівлею, то більшість бедуїнів Єгипту намагаються уникати контактів із сучасним суспільством і живуть у пустелі далеко від міст. Вони, як правило, самодостатні і прив'язані до цивілізації, не відвідують лікарні та школи. Літні люди вчать дітей читання по Корану. Жінки займаються лише господарством, причому робити в умовах пустелі це непросто. Чоловіки вечорами полюють, а вдень сидять у тіньці під тентами без будь-якого руху, і тільки Аллах знає, що діється в цей момент у їхніх головах бедуїнів.
Свята в Єгипті
У Єгипті офіційними святами є:
1 січня - Новий рік
25 квітня - День визволення Синаю
1 травня - День праці, Ісламський Новий рік (Рас ас-Сана аль-Хігрія)
23 липня - річниця революції 1952г
23 вересня - День Перемоги над Ізраїлем у 1956 р., День Народження пророка (Мулід-ех-Набі)
святкується на честь Мухаммеда
6 жовтня – День збройних сил
24 жовтня - взяття єгипетської армією Суеца 1973г
23 грудня - взяття єгипетської армією Порт-Саїда 1956г.
При цьому, завдяки туристам, Різдво та Новий рік у Єгипті святкують неодноразово – католицьке Різдво (25 грудня), сам Новий рік (1 січня), православне Різдво (7 січня).
Комментарии