Куба – це екзотика, це особливий колорит. Якщо ви хочете поніжитися в раю за життя, то кращого місця, ніж Куба, вам не знайти. Саме тут все так, як малює уяву: прекрасні білі пляжі, блакитна блакит океанських вод, коралові рифи і мілини для риболовлі, багата екзотична флора і фауна. Куба досконала та незалежна, темпераментна і вільна як ритми «ча-ча-ча», яскрава як оперення колібрі, елегантна як квітка орхідеї, завжди приваблювала туристів. Але Куба - це не тільки чудова природа, це, перш за все, доброзичливі та гостинні кубинці, відомі особи та цікава культура. Дивно те, що багато міст досі зберігають сліди та дух іспанських завойовників, пам'ять про набіги корсарів.
А пишність тропічної природи Карибського архіпелагу, знаменитий кубинський ром, феєричні карнавали та запальні ритми танців, гаванські сигари та пристрасні чарівні кубинки надають цій країні особливого шарму та привабливості.
Столиця: Гавана.
Час: відстає від київського на 8:00.
Офіційна мова: місцеве населення розмовляє іспанською, але з туристами англійською та французькою мовами можуть спілкуватися практично всі. Понад те, багато хто добре знає російську, оскільки навчалися у вузах СРСР.
Валюта: Куба має власну валюту – це кубинський песо.
Віросповідання: На Кубі церква відокремлена від держави, і Конституція Куби гарантує населенню свободу віросповідання. Найпоширеніша релігія – католицька. 19 жовтня 2008 року в Гавані освячено перший на Кубі російський православний храм - собор Казанської ікони Божої Матері.
Документи для в'їзду: якщо Ви їдете на Кубу менш ніж на 35 днів, віза не знадобиться. Ваш паспорт має бути дійсним не менше ніж 6 місяців з моменту виїзду.
Клімат
Клімат тропічний, температурний режим пом'якшується впливом океану. Середня річна температура +25°C, температура найхолоднішого місяця (січня) +22°C, а найтеплішого (серпня) +28°C. Протягом усього року відчувається висока вологість, що у поєднанні з високою температурою потребує певної акліматизації, але на узбережжі спека пом'якшується постійними вітрами з боку океану.
Кухня
Кубинська кухня екзотична та унікальна, але дуже сподобається гурманам. У ній представлені елементи іспанської, африканської та елементи креольської кухні. Традиційною особливістю є використання таких продуктів, як м'ясо – свинина та птиця, різноманітні морепродукти, чорна квасоля та різноманітні приправи.
Для порівняння можна відзначити, що якщо ви любите кавказьку кухню, то традиційна кубинська їжа вам напевно припаде до смаку. Гурмани стверджують, що гастрономічні уподобання горян та кубинців дуже близькі. Наприклад, доступна на Кубі страва фрідантас – це справжнісінький свинячий шашлик. Тут його також смажать на шампурах, а м'ясо маринують у складі спецій. А гострий соус, який подають до фрідантасу, зроблений із стиглих томатів та прянощів і дуже нагадує ткемалі.
Кухня Куби також містить у собі традиції кухонь Європи, країн Африки, а також Китаю. Ця різноманітність напрямків дозволяє кубинським стравам відрізнятися рідкісною екзотичністю. Навіть досвідчені турусти, які перекуштували кухні багатьох країн, визнають, що для того, щоб покуштувати різноманітну екзотичну їжу, не потрібно їздити по всьому світу, а достатньо приїхати на відпочинок до Куби.
Ще на початку середньовіччя мешканці острова харчувалися фруктами, назви яких простий пересічний українець не знає й досі: гуаява, гуанабана, мамей.
Кухня це дивовижної країни так само просякнута місцевим колоритом і відрізняється різноманітністю та складністю страв. Найпопулярнішим тут вважається м'ясо - смажене на решітці-гриль або тушковане в горщику. Також не можна уявити кубинську кухню без овочів, ще популярні смажена на вугіллі риба та страви з тіста. Ще одна улюблена страва кубинців - це відварена локшина з сиром або тушкованим м'ясом та помідорами. Також часто зустрічається птах, причому на Кубі це і дичина і свійський птах, який готують на рожні або керамічному горщику з овочами.
Ще однією національною кубинською стравою є ajiaco, яке є поєднанням тушкованих овочів з м'ясом (свинина, птиця або яловичина). Часто навіть у кафе пригощають смаженими карамелізованими зеленими бананами та всілякі страви з бобами. Дуже популярні на Кубі десерти, не один прийом їжі тут не закінчується без солодкого – а це й численні фруктові десерти, муси, випічка та багато іншого.
Різницю в кулінарних уподобаннях жителів різних областей Куби пояснюють тим, що народ, який живе в різних районах, має різний темперамент. Жителі сходу країни традиційно готують більш пряну та гостру їжу. Центр і захід Куби неможливо уявити без кокосу та шоколаду, візитною карткою тут стало використання олії та молока кокосу.
Слово алкоголь на Кубі асоціюється зі всесвітньо відомим ромом, а також тут популярне пиво. Кубинського рому тут нереальна кількість видів та сортів, найпопулярнішою маркою цього напою є «Havana Club». Для того, щоб вибрати який ром дегустувати, варто розібратися, що ром ділиться на 3 категорії, які відрізняються міцністю напою:
Carta Blanca - це найдешевший ром, терміном витримки три роки, він використовується в основному для приготування коктейлів.
Саrta Oro - ром, який витримують протягом п'яти років
Anejo - "семирічний" ром, який найбільше люблять місцеві жителі. Його належить пити з лимоном і льодом або поєднувати з колою.
Острів пережив безліч важких для себе часів. Одним з головних надбань є кубинська кухня - вона завжди відстоювала своє креольське коріння, незалежно від того народ якої країни правив на Кубі.
Покупки
Популярний кубинський сувенір – латиноамериканська сорочка гуаябера, яка раніше була простим селянським одягом, а тепер є офіційною формою кубинських дипломатів. Купуючи гуаяберу, ви опиняєтеся серед знаменитостей, адже такі сорочки носять і Фідель Кастро і нобелівський лауреат Габріель Гарсіа Маркес.
Звичайно, тут не обходитися без відомих революційних футболок із Че Геварою, пляшками з неповторним кубинським ромом та справжніми кубинськими сигарами. Це не просто сувеніри, це п'янкий дух Куби, частинку якого ви зможете зібрати із собою.
Багато хто привозить із Куби тумбадору чи бонго - ударні музичні інструменти, що використовуються в африканських мелодіях. Це чудові шкіряні барабани, які доповнять інтер'єр та залишаться гарною пам'яттю після туру на Кубу.
Визначні пам'ятки Куби
Звичайно, говорячи про пам'ятки Куби, не можна не згадати про столицю - легендарну Гавану. Тут чудова прогулянка вздовж книжкових кіосків на центральній площі (Plaza de Armas), вздовж бульвару Малекон (Malecón) під найдрібнішими бризками морської води, яка забирає в іншу епоху, а ще можна всю ніч насолоджуватися танцями під ритми музики, що запалюють. Стара Гавана – скарбниця архітектурних шедеврів найрізноманітніших стилів – від барвистого колоніального до бароко та «арт декору», саме з цього ЮНЕСКО надало цій частині міста статус об'єкта Світової спадщини. Сьогодні у багатьох із цих будівель розмістилися музеї та шикарні готелі, які приваблюють своїм колоритом та деякими родзинками, які просто не пояснюються словами. Солоне морське повітря, обіймаючи ці блакитні, жовті та зелені фарби розписних фасадів, посилює відбиток віків, роблячи їх ще більш унікальними та принадними.
Ще вісім пам'яток, що входять до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, покажуть вам інший час, час революціонерів та мрійників. Не пропустіть шанс оглянути місцеві замки, кафедральні собори та самобутні стародавні міста Нового світу. На південному узбережжі острова розташовується Сьєнфуегос. Його архітектурі цікава елегантним неокласицизмом, що рідко зустрічається, з явно французьким відтінком. Якщо вас цікавлять чудово збереглися сліди колоніальної епохи, прогуляйтеся кам'яними мостовими Трінідада, тут, зазирнувши у ґратчасті вікна його будинків, можна побалакати з їхніми дружелюбними та веселими жителями. Узбережжя Сантьяго-де-Куба, другого за величиною та культурним значенням місту після Гавани, зачаровує своїх гостей давніми афро-карибськими традиціями, яскравими шоу життям та знаменитим літнім карнавалом.
Насолодитися мотивами любовного роману іспанської гітари та африканського барабана можна в Casa de la Trova або Casa Musica практично будь-якого міста Куби. Тут можна почути традиційний ритм конга і бонго (що відбивається дерев'яними паличками з дерева кокоболо, якими б'ють одночасно для дотримання ритму), тресу (кубінської гітари) та характерного звуку сенсерро («коров'ячого дзвіночка») або маримбули. Темпераментна та вітряна душа Куби в мелодіях сону, румби, мамбо та нової трави. У нічних клубах іноді чути кубинську сальсу (також відому як тимбу), традиційний джаз або кубинський різновид хіп-хопу, званий реггітон – особлива музика цієї країни не залишить байдужим нікого, а запальний мотив просто не дасть всидіти на місці! Доповнивши чарівну музику ароматною кофе-корадито, м'ятним ромовим мохіто або кубинським пивом (типу «Атуей») — справжній поціновувач музики завжди залишиться задоволеним.
Комментарии