Луксорський храм

Храм у Луксорі присвячений богам Амону-Ра, Мут та Хонсу. Початок побудови Луксорського храму відноситься до шістнадцятого століття до н. Велика цариця Хатшепсут та Тутмос III були засновниками цього величного храму. Саме тут була їхня резеденція під час свят.

Але справжня історія будівництва починається лише через 200 років, коли Аменхопе III наказав своєму архітекторові створити найкращий із храмів Єгипту. Це був грандіозний задум, але сам храм вийшов ще грандіознішим. Адже коли його оглядав фараон, його зустрічав розкішний вестибюль з колонами у вигляді стебел папірусу і тростини, далі розташовувалась інша колонада, що також уявляла стебла папірусу, що розквітав. Квіткові колони досягали 20 метрів, на їхніх стінах зображені фрески, що оповідають про свята на честь Амона Опет.

Тут майстерно розташувалися рельєфи священних човнів, фігур жерців та музикантів, дивовижні тварини. Храм був перетворений настільки, що навіть отримав нову назву – "Південний гарем Амона", Іпет Ресет Амон.

Храм досягнув більшої величі за часів царювання Рамсеса II. Він доручив це одному з найкращих архітекторів Єгипту – Бакенхонсу, який прославився у віках, працюючи над цим палацом надзвичайної краси. Тепер перед храмом з'явився величезний стовп, оточений 74 колонами та фігурами фараонів . Тут же була і постать самого Рамсеса II разом з його коханою дружиною Нефертарі , яка сповнена грації та величі.

Особливу увагу привертали шість постатей-колосів Рамсеса ІІ з незвичайною постановкою. Дві сидять фігури з чорного граніту обрамляли чотири інших, що зображали фараона, що стоїть. Ці постаті були виготовлені з рожевого граніту, завершували композицію величезні обеліски. Один з обелісків і досі знаходиться біля входу в Луксорський храм, а другий – прикрашає площу Згоди у столиці Франції.

Знамениті та фрески храму . Одні з найважливіших цінностей вважаються рельєфи, присвячені народженню фараона від Бога небес. Амон-Ра довго шукав і знайшов чудову жінку на Землі Мутемуйу, дружину фараона Тутмоса IV. Прийнявши вигляд чоловіка найпрекраснішої з жінок, бог Амон-Ра проник на її ложі, і вони почали майбутнього фараона Аменхотеп III. Красуня цариця, проте здогадалася, що батьком дитини став сам бог Амон-Ра, а посланець богів Той підтвердив її здогади, повідомивши їй благу звістку, що вона стане матір'ю сина бога.

Весь пантеон богів постарався щось зробити для новонародженого, кожен підніс дари, що захищають дитя від бід, і всі пророкують тисячолітнє процвітання роду: бог Хатхор з глини виліпив для немовляти особливу «життєву силу», богиня пологів Месхенет прийняла новонародженого народжень. Ці цеглини символізують чотирьох великих богинь, що виконують ролі повитух і годувальниць: Нут - Велику, Тефнут - Старшу, Ісіду - Прекрасну і Нефтіду - Чудову.

Хатхор і Мут дають новонародженого сина батькові, який бере його на руки, тим самим за єгипетськими законами визнає своє батьківство. Дитину годують божественним молоком. Це молоко дозволено випити при народженні царя, його коронації і після смерті, щоб здобути владу і в світі потойбіччя, здобути право на воскресіння. Ім'я дитини вноситься богами до храмових списків життя.

Від Луксорського храму ведуть дві алеї стражників сфінксів . Одна до храму богині Мут, інша храму Хонсу. Таким чином, ці алеї поєднують три храми священної за красою храмового комплексу.

Незважаючи на те, що в наші дні Луксорський храм з усіх боків оточує шумний мегаполіс, з його жвавими вулицями, магазинчиками, готелями, святилище древніх богів знову і знову вражає уяву не тільки досконалістю пропорцій і грандіозністю, а й внутрішньою гармонією, непорушністю і якимось- то неземним спокоєм. Потужні колони, величні постаті царів, вуста яких завмерли в загадковій напівусмішці, таємничі ієрогліфи, висічені в камені: ці руїни, що хвилюють, змушують вас подумки переноситься в часи давно минулих століть і тисячоліть. Здається, що образи цих великих фараонів знаходять нове життя щовечора із заходом сонця, коли з надзвичайним мистецтвом підсвічений храм, наче міраж підноситься над берегом Нілу.